У 1930 роках ХХ століття один англійський міністр сформулював найкращу, на мою думку, відповідь. Ця цитата щоранку зустрічає мене у вестибюлі будівлі, у якій розташовується мій офіс: Майстер у мистецтві жити не проводить чіткої межі між своєю роботою і грою; між своєю працею і розвагами; між своїм розумом і тілом; між своєю освітою і відпочинком. Він навряд чи й сам знає, що є що. Він просто реалізує своє бачення досконалості в усьому, за що б не взявся, залишаючи іншим вирішувати, працює він чи грає. Сам для себе він завжди знає, що займається тим і тим одночасно.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя
Що більше людина забуває про себе, віддаючись виконанню справи чи коханню до іншої людини, то більш людською • вона стає i тим повніше реалізує себе.
— В. Франкл, Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі
Справжнє бачення – це спільне бачення. Люди не приєднаються до бачення, якщо не можуть брати участь у його створенні та виконанні. Для цього потрібен ретельний баланс. Бачення має бути досить твердим, щоб не змінюватися кожного разу, коли хтось новий приєднується до команди. Однак воно також має бути достатньо м’яким, щоб кожен член міг залишити на ньому свої відбитки — якщо не на самому баченні, то на його реалізації.
— Д. Вагенвельд, Т. Костер, ВИМІРЯЙТЕ ПУЛЬС СВОЄЇ ЦЕРКВИ 10 важливих ознак здорової церкви
Речі можна взяти до рук, але часу не можна помацати чи вхопити у жменю. Його не можна ні вповільнити, ні пришвидшити. Час перебуває поза зоною твого контролю, але й у часі ти мусиш так само реалізувати себе, як і у просторі.
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя