Інакше кажучи, ми зможемо доносити Євангеліє, якщо будемо такими, як оточуючі, і одночасно докорінно несхожими на них, залишаючись на очах і взаємодіючи з ними.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

взаємодіядокорінно несхожимиЄвангеліє

Шість ознак місійної церкви 1. Церква має викривати ідолів суспільства. 2. Церква повинна вміти контекстуалізувати та проповідувати простою мовою. 3. Церква повинна готувати людей до місії у всіх сферах життя. 4. Церква має бути контркультурою заради загального блага. 5. Церква повинна контекстуалізувати саму себе і очікувати, що невіруючі, шукаючі та зацікавлені люди братимуть участь у церковному житті та служінні якнайбільше. 6. Церква має прагнути єдності.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

єдністьідоли суспільстваконтекстуалізація

Контекстуалізоване спілкування адаптується до системи переконань слухачів. Тобто для пояснення якихось понять ми використовуємо приклади, взяті із соціальної реальності цих людей; емоції висловлюємо всередині комфортного для них спектра; розглядаємо питання й теми, які для них є надзвичайно актуальними й важливими; цитуємо авторів, яких вони поважають.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

авторитетиактуальністьемоції

Релігія («я підкоряюся, тому прийнятий») призводить або до гордині, якщо ми живемо відповідно до стандартів, або до комплексу неповноцінності, якщо слідувати стандартам ми нездатні. Але Євангеліє («я прийнятий через Христа, тому підкоряюся») робить нас одночасно смиренними та впевненими. І ці дві якості вкрай необхідні для здорової контекстуалізації. Якщо ми жадаємо особливого схвалення з боку приймаючої культури (у нас мало євангельської впевненості), то ми підемо на компроміс, щоб сподобатися людям. Якщо будемо гордовито чіплятися за якусь культуру (брак євангельського смирення), то опинимося консервативними і нездатними до адаптації. Тільки Євангеліє дає нам баланс, якого ми так потребуємо.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

балансвпевненістьЄвангеліє

Підсумуємо: істина про Бога («ви думаєте, що знаєте Бога, але це не так»), істина про гріх і потребу в порятунку («ви намагаєтеся врятувати себе, але вам це не під силу»), істина про Ісуса («Він є Месією - Царем, який прийшов здійснити спасіння замість вас») і заклик відповісти на ці істини покаянням і вірою в Нього. Проповіді Павла являють собою чудовий біблійний зразок розумного підходу до контекстуалізації.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Боггріхістина

Обґрунтована контекстуалізація показує людям, як сюжети їхніх життєвих історій можуть завершитися щасливо тільки в Ісусі.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

життєві історіїзавершенняІсус

Коли ми вміло і цілеспрямовано контекстуалізуємо, то показуємо людям, як вихідні культурні наративи їхнього суспільства і надії їхніх сердець можуть вирішитися і знайти задоволення в Ісусі.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

вихідзадоволенняІсус

Контекстуалізація не означає «дати людям те, що вони хочуть чути», як часто стверджується. Радше, суть у тому, щоб дати людям біблійні відповіді, які вони, можливо, зовсім не хочуть чути, на запитання про життя, які вони ставлять у конкретний час і в конкретному місці, мовою та у формах, які вони розуміють, і за допомогою тверджень та аргументів із силою, яку вони можуть відчути, навіть якщо від них відкидають.

— Т. Келлер, Центровая Церковь

біблійні відповідівірадуховний вплив

Тім Келлер у книжці «Центрова церква» стверджує, що контекстуалізація не означає говорити людям те, що вони хочуть почути. «Натомість вона дає людям біблійні відповіді, які вони, можливо, зовсім не хочуть чути, на запитання про життя, які ставлять ці люди в конкретний час і місці, мовою і формами, які вони можуть зрозуміти, а також через заклики та аргументи [що несуть] силу, яку вони можуть відчути, навіть якщо вони їх відкидають.»

— Д. Вагенвельд, Т. Костер, ВИМІРЯЙТЕ ПУЛЬС СВОЄЇ ЦЕРКВИ 10 важливих ознак здорової церкви

аргументвідповідьзаклик