Дехто вважає, що начальники в Єрусалимі надто буквально поставилися до слів Ісуса, зробивши фатальну помилку. Вони вважають, що в проповіді Ісуса не було жодної загрози для політичної влади, оскільки він навчав лише про Бога, особисту віру, добрі справи, любов між людьми і вічну відплату на небесах після смерті. Насправді, це не так. Якби це було правдою, розп'яття залишилося б нерозгаданою таємницею. Іудейські і римські начальники і справді могли багато чого не зрозуміти у вченні Ісуса, але політичне підґрунтя його вести і загрозу, приховане в ній, вони б нізащо не пропустили. І вони мали рацію. Прихід Ісуса справді став поваленням будь-якої людської влади, яка буде приведена до відповіді на вищий суд Бога. Якщо Бог справді цар, тоді цезар самозванець. Якщо Ісус месіанський цар Ізраїлю, тоді влада єврейської релігійної та політичної еліти, що символізується всією храмовою системою, добігла кінця.
— К. Райт, Миссия Бога