Ісус задає темп мого слідування за Ним, і я не претендую на якусь неймовірну духовність. Такою є реальність Царства Божого: я не можу вести за собою людей на благо і заради слави цього Царства, якщо не шукаю його насамперед у своєму житті та служінні. В іншому випадку я просуватиму лише дрібні плани власного карликового царства в абсолютній впевненості, що дію в ім'я Ісуса. Таке відбувається часто-густо. Вимушений визнати, що нерідко подібне відбувалося і в моєму власному служінні.

— А. Фадлинг, Лидер без спешки

духовністьІсусслави

У мене дуже високий темп життя: мені потрібно скрізь заїхати, всюди побувати. Засідання ради, вирішення питань... Але весь цей час проповідь продовжує крутитися в моїй голові, я постійно над нею працюю, постійно редагую. Так м'ясо перед смаженням, витримують пару днів у маринаді. Подібним чином і я днями, а іноді й тижнями мариную свою проповідь. Деякі проповіді можуть крутитися в моїй голові місяцями.

— Д. Кей Джонс, М. Скотт, Торжество текста в христианской проповеди

головажиттямаринад

Іноді я зустрічаю чоловіків, які бояться визнати, що потребують перезавантаження. Вони бояться правди, яку дізнаються про себе, а також змін, які будуть потрібні в їхньому житті. Коли я заводжу з ними розмову про необхідність коректив, вони часто опираються. Коли я кажу, що вони повинні їхати на 20 відсотків повільніше, спати на 20 відсотків більше або скоротити служіння на 20 відсотків, вони чують дещо інше: «Життя скінчилося, ти більше ні на що не здатний, ти просто ледачий і нікчемний раб». Однак для більшості з них сповільнення темпів лише на 20 відсотків дозволяє їм зробити приблизно на 20 відсотків більше, ніж робить у житті середньостатистична людина! Менше не означає нічого. Змінити дещо не означає змінити все.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

зміникорективиможливості

Наш новий темп може виявитися незвичним і складним для людей, що нас оточують, - адже вони звикли до нашого швидшого темпу та більшої енергійності. Можливо, нам знадобиться відверта розмова з дружиною, нашими дітьми, пастором, лідерами, колегами чи кимось іншим для пояснення змін, до яких нам довелося вдатися через процес старіння та інші фактори. Не варто сподіватися, що всі одразу все зрозуміють і повністю погодяться з нашими рішеннями, але ми повинні діяти з вірою, що це правильний вибір як для нас, так і для них. Крім того, я був здивований тим, як багато чоловіків, побачивши моє відверте визнання моєї слабкості та вразливості, згодом використовували його, щоб мати сміливість дозволити собі бути слабкими та втомленими, а також виробити свій план для покращення життя й необхідного коригування служіння.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

відвертістьвіравразливість

Сповільнення темпу! Якщо я думаю, що виконання завдання займе тридцять хвилин, я виділяю сорок п'ять; якщо я думаю, що інше завдання займе у мене три дні, я запланую на нього чотири; і так далі.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання

ефективністьзавданняпланування

Оскільки сучасне суспільство стає дедалі квапливішим, я намагаюся пізнати значення духовної дисципліни уповільнення. З цією метою я час від часу проводжу невеличкий експеримент: іноді їду найповільнішою смугою на автостраді. (Хоча в Південній Каліфорнії елементарне обмеження швидкості дорівнює її зниженню!) При цьому Я намагаюся розібратися у своїх відчуттях. Що я відчуваю?

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

автострадавідчуттядисципліна

Дивлячись на неквапливого Ісуса, я усвідомлюю, що йти поруч із ним, жити в Його розміреному темпі - єдиний спосіб знайти те життя з надлишком, яке він приготував для мене...

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

БогопізнанняІсуснеспішність

Венсан де Поль, французький священик сімнадцятого століття, який присвятив себе служінню бідним, сказав: "Квапливий затримує Бога". Хоча темп мого життя свідчить про те, що я переконаний у зворотному. По-моєму, той, хто квапиться, може більше зробити для Бога". Однак Венсан де Поль стверджував, що людина, яка надто поспішає, насправді відстає.

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

БогвірадеПоль

Розмірений темп життя Ісуса ще різкіше контрастує з темпом життя двадцять першого століття. Наприклад, не так багато моїх друзів, професійних служителів, чекали свого тридцятиріччя, перш ніж приступити до служіння (див.: Лк. 3:23). І, наскільки мені відомо, жоден із них не передував цій урочистій події сорокаденним постом у пустелі (див.: Лк. 4:1-2). Дух Святий, який спрямовував Ісуса, ніколи не поспішав. Так що ж відбувалося в пустелі, Ісус постив і протистояв диявольським спокусам. Мені здається, що всі спокуси лукавого переслідували єдину мету: спровокувати Ісуса завчасно отримати те, що було обіцяно Йому в призначений Отцем термін. Детальніше про це ми поговоримо в четвертому розділі. Але чи варто дивуватися, що в Господа, для якого "один день, як тисяча років" (2 Пет. 3:8), інше, не таке, як у нас, уявлення про час?

— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.

БогопізнанняІсус Христоспост