Петро дивився на Вчителя крізь призму власного серця, та Христос жор викрив те, що в ньому було приховано насправді: жорстко - Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське! Такими ж словами Ісус на початку Свого шляху відігнав диявола, який спокушав Його у пустелі владою. Петро любив Христа егоїстичною любов'ю, і в цій бездумній душевній прив'язаності теж ховався диявол. Учень готовий був лестити Вчителю і забути все, що той раніше говорив і чого навчав, аби Він завжди був поруч. Егоїзм, слухаючи, чує тільки своє, і люблячи, насправді жадає привласнити собі людину. Вчитель, розуміючи, що й інші апостоли так думали, повернувся з Петром до гурту і звернувся до всіх: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візь ме свого хреста, та й іде вслід за Мною. Попри всі слова Христа, у душах апостолів і далі жили примарні надії на воцаріння Месії та їхне славетне майбутнє в царстві Ізраїлю. Вони більше любили себе в Христі, а не Самого Вчителя, тому й не чули Його.
Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/bogtoday/notatky.info/www/wp-content/themes/quotesin/template-parts/content.php on line 58
— ,
Тричі запитавши Петра: «Чи любиш ти мене?», Ісус каже: «Паси ягнят моїх, доглядай овець моїх, годуй овець моїх». Упевнившись в любові Петра, Ісус доручає йому служіння.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.
Перш ніж доручити Петрові бути пастирем, Ісус запитав його: «Симоне Йонин! Чи любиш ти Мене більш, ніж оці?» Потім знову спитав: «Чи любиш Мене?» А тоді й утретє: «Чи любиш ти Мене?» (Йо. 21:15-17). Власне це питання має звучати як головне для всього нашого християнського служіння, адже саме воно може дозволити нам бути незначущими – і водночас справді впевненими в собі.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.