Пет. 2, 9-12 - цілісний уривок (хоча, на жаль, іноді його розбивають на окремі параграфи), і суть фрагмента в наступному: 1.Раз вже ви стали тим, ким ви стали в результаті обрання, спокутування, заповіту (самосвідомості), 2. тоді ось, як ви повинні жити (етика) 3.і ось, як це вплине на язичників (місія). Звістка гранично ясна. Живучи серед народів, християни повинні відрізнятися якістю життя, що очікувалося від Ізраїлю. І мета їхнього доброчесного життя полягає в тому, щоб зрештою всі народи віддали славу Господу. Такий самий взаємозв'язок етики та місії добре видно у Втор. 4, 5-8

— К. Райт, Миссия Бога

етикаізраїльмісія

Ізраїль має жити за Божим законом, щоб, нарешті, був виконаний Божий задум: ​​благословити всі народи світу. Зрештою, що насправді могли побачити народи? Близькість Бога за визначенням невидима. Що в такому разі мабуть? Лише повсякденне життя суспільства, яке керується справедливими Божими законами. Це життєво важлива ланка, що поєднує невидиму релігію Божого народу (Бог близький до них, коли вони моляться) та їхню цілком видиму соціальну етику. Світ зацікавиться першим лише тоді, коли побачить друге. Іншими словами, світ не виявить жодного інтересу до наших слів про невидимого Бога, щоб ми не говорили про близькість до нього в молитві, якщо він не побачить різниці між нашим життям і життям інших людей.

— К. Райт, Миссия Бога

Богетиказакон

Етичний зміст. Авраам був обраний, щоб наставляти свою сім'ю ходити шляхом Господнім, творячи правду та суд. Далі передбачається, що це вчення передаватиметься через його нащадків з покоління до покоління. Як ми вже бачили, Авраам передбачив Мойсея не лише як пророка-ходача, а й як законовчителя. У двох висловлюваннях підсумовується навчальна програма для сім'ї Авраама.

— К. Райт, Миссия Бога

Аврааметиказаконовчитель.

Можна було б довести, що Арістотель вважав дружбу тим єдиним найважливішим інгредієнтом, без якого неможливе хороше життя. Його «Нікомахова етика», присвячена характеру та здобуттю щастя, має десять розділів, кожен із яких розглядає якийсь окремий предмет. І тільки одна-єдина тема розглядається одразу у двох розділах¹ дружба. Обговоренню жодного іншого предмета в цій роботі не відводиться більше сторінок.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

Арістотельважливістьдружба

Поставити почуття на належне їм місце ще не означає, що вони не важливі. Мені не байдуже до того, що відчувають інші люди, і знаю, тобі також. Існує технічний термін для позначення людини, котрій байдуже до почуттів інших: «інертність». В екстремальних випадках інертних людей називають соціопатами. Майже кожен, хто коли-небудь більш або менш вдумливо писав про етику, визнає, що наші почуття стосовно інших людей - починаючи з емпатії лежать в основі вміння добре жити. Якось учень запитав у Конфуція: «Чи є якесь одне слово, що могло би стати для людини дороговказом на все її життя?» Конфуцій відповів: «Мабуть, це слово "емпатія"». Неможливо повестися з іншими саме так, як вони того заслуговують, не поставивши себе на їхнє місце.

— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя

взаєминиемпатіяетика

Тільки недобра людина відчуває задоволення, ставлячи інших у незручне становище.

— К. Льюис, Просто Христианство

взаємодіядобротаетика

Біблійна розповідь діє на трьох рівнях. Найнижчий рівень можна назвати етичним або індивідуальним. Тут проходить основна нитка сюжету, наприклад, розповідь про те, як Давид убив Голіафа. Ура! Невдаха здобув перемогу! Середній рівень - рівень народу. Як ця розповідь змінила життя Ізраїлю? Що змінилося після перемоги слабкого? Адже якщо Давид - майбутній цар Ізраїлю, його перемога чогось варта, особливо якщо враховувати, що Саул взагалі не вступав у бій. Нарешті, понад усе стоїть вселенський сенс розповіді. Тут ідеться про участь Бога. Як розповідь про перемогу пастуха вплетена в план Бога врятувати людство через Ісуса Христа? Як ця подія вплинула на шанування Божого імені надалі, так що через багато років від насіння Давида у світ народився Ісус? У запропонованої Фі та Стюартом трирівневої системи єврейського наративу є свої межі. Але якщо проповідник звертатиме увагу на ці три рівні, він зможе вберегти проповідь від антропоцентризму. Не складайте алегорії на Голіафа. Нехай він залишається велетнем шести ліктів зросту. Спробуйте відшукати застосування де-небудь ще, не зациклюйтеся на різного роду "гігантах", які ускладнюють нам життя.

— Д. Кей Джонс, М. Скотт, Торжество текста в христианской проповеди

алегоріяБібліяБог

Етика пояснювальної проповіді проста. Оскільки ми віримо, що Слово Боже має силу духовного перетворення, мета проповідника - сказати те, що говорить Бог. Брайан Чапелл.

— Д. Кей Джонс, М. Скотт, Торжество текста в христианской проповеди

БібліяБогетика