InterVarsity познайомило Келлера з надзвичайно глибокодумною гілкою християн. З такими авторами, як Пакер, що сформував його богословські вподобання, і Стотт, з якого він списав свою першу модель проповідування. З практикою щодня виділяти час для молитви й читання Святого Письма. З важливістю вдумливого читання біблій-них текстів у маленьких групах, які збиралися щотижня, щоб ділитися думками й прославляти Господа. З вічною цінністю міцної християнської дружби — такого собі «життя разом», звеличеного Дітріхом Бонгьоффером. Надихнувшись побутом релігійних громад підпільної семінарії Бонгьоффера в гітлерівській Німеччині, студенти InterVarsity маленькими групками збиралися щодня о п'ятій годині вечора помолитися, а потім поділити трапезу. Такий релігійний розпорядок нагадував життя чернечого ордену. Келлер не знав іншої спільноти, яка так потужно впливала б на формування християнської особистості. Студенти, у житті яких не було соціальних мереж та автовідповідачів, у вразливі й інтимні моменти перехідних років сильно покладались одне на одного.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.