Ізраїль став жертвою і цієї спокуси. Пророки піднімали свій голос проти ревнителів віри, у житті та поведінці яких відкидалися всі моральні принципи, формально ними сповідані. Було багато харизматичного запалу (Ам. 5, 21-24), богослов'я спокути в крові та безлічі жертвоприношень (Іс. 1, 10-12), впевненості у порятунку через декламації про храм (Єр. 7, 4-11) та релігійних пишних обряди на свята (Іс. 1, 13-15). Але просто під носом, біля своїх ніг, вони не бачили бідних, які були забуті, у кращому разі, а в гіршому – просто розтоптані. Уявна духовність процвітала серед пороку та соціальної гнилі. І Бог ненавидів такий підхід, він жадав, щоб цей маскарад скоріше закінчився (Мал. 1, 10), і ці актори пішли геть з очей.К. Райт, Миссия Бога (Черкассы: Коллоквиум, 2015), С.294
Израиль стал жертвой и этого искушения. Пророки возвышали свой голос против ревнителей веры, в жизни и поведении которых отвергались все нравственные принципы, формально ими исповеданные. Было много харизматического пыла (Ам. 5, 21-24), богословия искупления в крови и множестве жертвоприношений (Ис. 1, 10-12), уверенности в спасении через декламации о храме (Иер. 7, 4-11) и религиозных пышных обрядах на праздники (Ис. 1, 13-15). Но прямо под носом, у своих ног, они не видели бедных, которые были забыты, в лучшем случае, а в худшем – просто растоптаны. Мнимая духовность процветала среди порока и социальной гнили. И Бог ненавидел такой подход, он жаждал, чтобы этот маскарад поскорее закончился (Мал. 1, 10), и эти актеры удалились с глаз долой.
К. Райт, Миссия Бога (Черкассы: Коллоквиум, 2015), С.294