Цитати з тегом: самозосередженість

Д. А. Карсон (The Difficult Doctrine of the Love of God [Wheaton, III.: Crossway, 2000], 39, 43) пише: «Отже, Бог відкривається нам як Той, чия любов навіть у вічності, ще до створення будь-чого, була орієнтована на іншого, чого не можна сказати, приміром, про Аллаха. Водночас, оскільки Бог Біблії єдиний, така множинність у єдності не скасовує Його абсолютно доречну самозосередженість... У любові Бога завжди була присутня орієнтація на іншого... Ми друзі Богові внаслідок Божої любові всередині Трійці, яка з настанням повноти часів виразилася так, що план спокути, який виник у розумі Бога у вічності до створення світу, вторгся в нашу просторово-часову історію у винятково точний момент».

— Т. Келлер, Центровая Церковь

Богвічністьісторія

Успіх також пригнічує почуття вдячності, що мотивує людину до особистого поклоніння. У разі, якщо людині здається, що вона в чомусь досягла успіху, у неї виробляється звичка вітати себе з тим, що мало змогу статися виключно завдяки благодаті. Вважаючи себе успішним, ви схильні ставити собі в заслугу те, що можливо зробити лише Богові.

— П. Трипп, Опасное призвание

гордістьдуховністьсамозосередженість

Ще на початку свого життєвого шляху Джим Фарлі виявив, що середню людину найбільше на світі цікавить її власне ім'я, набагато більше, ніж усі інші імена у світі, разом узяті. Запам'ятавши і невимушено вживаючи ім'я людини, ви робите їй тонкий і дуже ефективний комплімент. Але спробуйте тільки забути або переплутати його ─ і ви ризикуєте потрапити у вкрай неприємне становище.

— Д. Карнеги, Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей

зацікавленістьім'ялюдина