Наприклад, багато авторів православного сповідання підкреслюють, що Боже одкровення не скасовує таємниці Божої. Доктрина "запасу", висунута Джоном Генрі Ньюменом, також свідчить про це. У Бозі завжди більше невідомого, аніж відомого. Мартін Лютер також висловлює думку, що Самовідкриття Боже носить лише частковий характер, однак, і це часткове одкровення можна з упевненістю назвати надійним і правильним.
— А. МакГрат, Введение в христианское богословие
Черчилль переконував Монтгомері, що захоплену німецьку зброю слід зберегти таким чином, аби була змога у слушний момент повернути її денацистизованим німецьким військам і використати для нападу на Совєти. Усе це залишалося у таємниці до 1998 року, та, мабуть, добре, що так воно й було.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Е. В. Тозер зробив таку ліричну спробу описати глибини Божого знання: «Бог миттєво й легко пізнає усю матерію й усе матеріальне, увесь розум і всі розуми, увесь дух і всі духи, усе існуюче й кожного існуючого, усе створене й усіх створінь, усі множини й кожну множину, увесь закон і кожен із законів, усі звʼязки, всі причини, всі думки, всі загадки, всі потаємності, всі почуття, всі бажання, кожну невимовлену таємницю, всі трони й панування, всі особистості, все видиме й невидиме на небі та на землі, рух, простір, час, життя, смерть, добро, зло, рай, пекло. Бог знає все досконало, Він не знає щось одне краще за інше - Йому все відомо однаково добре. Його ніщо не дивує і ніщо не вражає. Він ні над чим не задумується і не шукає інформації. Бог не ставить запитань.»
— Д. Вілкін, Немає Богу подібних. 10 якостей, якими Бог відрізняється від нас (і чому це добре)