Цитати з тегом: старіння

Коли мені минуло п’ятдесят і стало зрозуміло, що бути вдвічі старшим навряд чи вдасться, я опинився віч-на-віч із простим запитанням: «Чи наближали прожиті роки мене до Ісуса?». Після двадцяти п’яти років священства я виявив, що молюсь не найкращим чином, живу дещо ізольовано від інших і дуже переймаюся гострими проблемами сьогодення. Усі говорили, що насправді в мене все гаразд, але щось усередині підказувало, що цей успіх становить для моєї душі загрозу. Я почав запитувати себе, чи відсутність споглядальної молитви, самотність та постійне намагання долучатися до вирішення найрізноманітніших, на позір найнагальніших проблем — це ознаки того, що Дух у моїй душі поступово пригнічується. Мені було дуже важко бачити ясно, і хоча про пекло я не говорив ніколи, а якщо й говорив, то хіба жартома, одного дня я прокинувся з усвідомленням того, що живу в дуже темному місці, і що термін «вигорання» — це просто зручне з погляду психології тлумачення духовної смерті.

— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.

Той гріховний переворот, коли з люблячих Бога людей ми перетворилися на себелюбних створінь, звісно ж, додає нам дедалі більшої диявольської потворності, веде до більшого поглинання собою та до ще більшої порочності. Однак, прищеплюючи нам смак до Христа - уособлення краси, - Дух Святий відшліфовує нову людину, яка починає сяяти Його подобою. Адже ми уподібнюємося тому, чому поклоняємося. І в кінцевому підсумку все це можна застосувати навіть до наших тіл: відмова від спілкування з Богом (Бут. 3) призвела також до фізичного старіння, занепаду і смерті; але все це Дух не тільки скасує, а й здійснить дещо краще: Він перетворить наші тіла, що розкладаються, і зробить їх подібними до прославленого воскреслого тіла Христа (1 Кор. 15:44-49).

— М. Ривз, Наслаждение Троицей. Упоительное единение с Богом Отцом, Сыном и Святым Духом

Наш новий темп може виявитися незвичним і складним для людей, що нас оточують, - адже вони звикли до нашого швидшого темпу та більшої енергійності. Можливо, нам знадобиться відверта розмова з дружиною, нашими дітьми, пастором, лідерами, колегами чи кимось іншим для пояснення змін, до яких нам довелося вдатися через процес старіння та інші фактори. Не варто сподіватися, що всі одразу все зрозуміють і повністю погодяться з нашими рішеннями, але ми повинні діяти з вірою, що це правильний вибір як для нас, так і для них. Крім того, я був здивований тим, як багато чоловіків, побачивши моє відверте визнання моєї слабкості та вразливості, згодом використовували його, щоб мати сміливість дозволити собі бути слабкими та втомленими, а також виробити свій план для покращення життя й необхідного коригування служіння.

— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання