Через двадцять п'ять років після того, як Тімоті був рукопокладений на пастора в РСА, коли в Нью-Йорку процвітала його церква Redeemег, вони з Кеті поїхали до Гоупвелла на зустріч, яку влаштувала їхня подруга Лорі Гавелл. На зустрічі членам церкви запропонували поді литися найбільш яскравими спогадами про служіння Келлера. Ніхто не згадав, про що він проповідував. Ніхто з присутніх не навів цитат з проповіді. Але деякі гості пригадали слова, які він казав у приватних розмовах під час консультацій чи відвідувань.
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.
Келлер виявив, що проповідництво не може встановити зв'язок, якщо не дає відповідей на запитання. Пастори або дистанціюються й абстрагуються в навчанні церкви, або розв'язують через проповіді власні проблеми. Консультації віч-на-віч давали йому зрозуміти, як змінюються члени церкви. «У такому поєднанні практики зі зворотним зв'язком і прихильною підтримкою я став кращим проповідником, ніж міг би, якби влаштувався в інше місце, де мене так сильно не прибрали б до рук і не любили б».
— К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення.