"Праведні" наставники дивляться на людину з позиції зробленого нею вибору — добре людина вчинила чи погано. Погано? Значить, їй потрібно пояснити, навчити її, як потрібно чинити. І простежити, чи виконує вона поставлені перед нею завдання. В арсенал таких горе-помічників входить дослідження гріхів і проповідь. Батьківський прочухан, пасторський осуд, церковна і сімейна дисципліна та підзвітність у групах — ось методи, які часто використовують "праведники". Результати досить передбачувані: іноді вимушений послух, частіше бунт, але ніколи ці підходи не призводять до справжнього упокорення і зрілості.
— Л. Крабб, Целительная сила общения