І ось у чому річ, Волкере, Як гадаєш, чи Леонардо мусив роздумувати про всі ці перераховані вище нюанси, беручись за написання своїх шедеврів? Дуже в цьому сумніваюся. Він досліджував і практикувався, вибудовував звички все своє життя. Коли він сідав і брав до рук пензля, то не мусив думати про те, як що робиться, це все вже було його невід'ємною частиною. Він досяг рівня підсвідомої компетентності. Що ти бачиш, коли спостерігаєш за тим, як отакий художник вичакловує своє творіння? Ти бачиш раба чи робота? Чи ти бачиш того, хто нарешті отримав змогу виконати те, для чого з'явився на цій землі?
— Е. Грейтенс, Стійкість. Тяжко виборена мудрість для ліпшого життя