У своєму есе «Спільна благодать у науці» Кайпер писав: «Думка Бога формує ядро сутності речей; мислення Бога наказує форму їх існування, їх зовнішній вигляд, закон їхнього життя, їхню долю». Він уподібнює це кишеньковому годиннику. Дитина може бачити «золотий корпус, циферблат і стрілки, що рухаються», але не зрозуміє ні того, що знаходиться всередині годинника і змушує їх цокати, ні призначення цокання (не просто видавати звуки, а й вимірювати час). Поки не дізнаєшся, для чого слугує годинник, так і не зрозумієш їх сутності, не зможеш сказати, хороший це годинник або поганий. Кайпер далі каже, що нехристиянин дивиться на світ подібно до того, як дитина дивиться на годинник. Тільки той, хто знає Боже Слово, знає, навіщо існує і чому воно функціонує так, як є. Що ж у такому разі освіта та робота, що здійснюється з погляду християнського світогляду? Вони означають прагнення «використовувати здатність, вкладену в людину, розкривати думки Бога, втілені у творінні» (Bratt, Abraham Kuyper: A Centennial Reader, 444).
— Т. Келлер, Центровая Церковь