Мандрівний стиль життя Ісуса відображається в відсторонені від земної власності. Часто Він був гостем в домах інших людей, Він знав, що Боже покликання для Нього означає свободу від речей. Коли один чоловік запитав, що робити аби пізнати життя, Ісус сказав йому розпродати все, що має, віддати бідним і стати одним з Його учнів (Марка 10:21). Коли інший молодий чоловік шукав можливості йти за Ним, Ісус нагадав, що «мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де голови прихилити» (Матвія 8:20). Ми не знайдемо в Євангелії місця, де Ісус дратується через їжу, одяг чи притулок. Натомість чуємо його проповідь на горі, яка закликає учнів шукати найперше правди Його і праведності, а не турбуватись про їжу, напої, одяг, або те, що буде завтра (Матвія 6:25, 33).
— Д. Хагберг, Р. Ґеліх, Критична подорож