Коли проведені за Біблією години склалися в дні, у мене не залишилося сумнівів, що Ісус був набагато більш терплячим, ніж Його сучасники. Після тридцятирічного очікування перше, що Він зробив, розпочавши служіння, пішов за водійством Духа Святого і на сорок днів пішов у пустелю. Рідні вмовляли Ісуса явити Себе світові: якщо Він хоче бути відомим, але Ісус не піддався на їхні вмовляння (див.: Ін. 7:4-6). Чому Він не поспішав зцілити доньку начальника синагоги, яка помирала (див.: Мк Лазар, який не помер (див.: Ін. 11:1-43)? Здатність Ісуса вибрати відповідний момент часто приводила в подив Його сучасників.
— А. Фадлинг, Жизнь без спешки. Ритм труда и отдыха по примеру Иисуса.