Складається враження, що ця жінка була цілковито пов'язана з життям і кар'єрою свого чоловіка — не лише у любові до нього, а й будучи твердим кулаком для його ганьбителів. Якось у 1930 році вона їхала потягом у компанії друзів, коли почула, що хтось по радіо принизливо висловився про Черчилля. Однією з попутниць була жінка з вищого класу, яка поділяла дуже поширені погляди про замирення й шепотіла: «Послухайте, послухайте». Клементина негайно і рішуче вийшла з вагона й відмовилась туди повернутись, допоки не почує слів вибачення.
— Б. Джонсон, Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію
Як висловився Роланд Барнс [Roland Barns], «важко пустити під укіс потяг, який рухається повільно.»
— Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання