Оскільки Бог не був створений, Його Самого не стосуються зміни, що йдуть одна за одною, які ми називаємо «часом». Бог мешкає у вічності, але час мешкає в Богові. Він уже прожив усі наші завтрашні дні, як прожив Він усі наші вчорашні дні. Тут нам допоможе ілюстрація, наведена К. С. Льюїсом. Він пропонує нам уявити собі нескінченно протяжний у просторі аркуш паперу. Це буде вічність. Потім на цьому папері проведіть коротку лінію, яка позначатиме час. Подібно до того, як лінія починається і закінчується на нескінченно протяжній поверхні, час розпочався в Бозі і закінчиться в Ньому. Не так уже й важко уявити собі, що Бог з'являється на початку часу, але не так уже й легко зрозуміти, як Він може одночасно з'являтися і на початку, і в кінці часу; але це саме так.
— Э. Тозер, Величие Бога