Однак мета, заради якої Ізраїль був покликаний вести богоугодний спосіб життя, бути справедливим, чесним, співчуваючим, - не просто в тому, щоб йому самому було добре, і навіть не в тому, щоб порадувати Бога своєю поведінкою. Основний принцип, який лежить в основі всієї старозавітної етики полягає в тому, що Ізраїль мав явно відрізнятися від навколишніх народів. Унікальність їхньої релігії має бути відображена в унікальності їхнього морального життя – це й означало бути святим народом. Саме моральне життя Ізраїлю мало свідчити про присутність у їхньому середовищі морального Бога Яхве. Ось що частково означало наслідувати заклик Яхве: «Святі будьте, бо святий Я Господь, Бог ваш» (Лев. 19, 2).
— К. Райт, Миссия Бога