Однак мета, заради якої Ізраїль був покликаний вести богоугодний спосіб життя, бути справедливим, чесним, співчуваючим, - не просто в тому, щоб йому самому було добре, і навіть не в тому, щоб порадувати Бога своєю поведінкою. Основний принцип, який лежить в основі всієї старозавітної етики полягає в тому, що Ізраїль мав явно відрізнятися від навколишніх народів. Унікальність їхньої релігії має бути відображена в унікальності їхнього морального життя – це й означало бути святим народом. Саме моральне життя Ізраїлю мало свідчити про присутність у їхньому середовищі морального Бога Яхве. Ось що частково означало наслідувати заклик Яхве: «Святі будьте, бо святий Я Господь, Бог ваш» (Лев. 19, 2).К. Райт, Миссия Бога (Черкассы: Коллоквиум, 2015), С.344
Однако цель, ради которой Израиль был призван вести богоугодный образ жизни, быть справедливым, честным, сострадающим, – состояла не просто в том, чтобы ему самому было хорошо, и даже не в том, чтобы порадовать Бога своим поведением. Основной принцип, который лежит в основе всей ветхозаветной этики заключается в том, что Израиль должен был явным образом отличаться от окружающих народов. Уникальность их религии должна быть отражена в уникальности их нравственной жизни – это и означало быть святым народом. Именно нрав ственная жизнь Израиля должна была свидетельствовать о присутствии в их среде нравственного Бога Яхве. Вот, что отчасти означало следовать призыву Яхве: «Святы будьте, ибо свят Я Господь, Бог ваш» (Лев. 19, 2).
К. Райт, Миссия Бога (Черкассы: Коллоквиум, 2015), С.344