Християнин, коли він достатньо живий, щоби хоч трохи знати себе, розпізнає симптоми цієї хвороби влас-ництва і буде сумувати, віднайшовши їх у власному серці. Якщо туга за Богом досить сильна в ньому, він захоче якось зарадити цій проблемі. І що ж він повинен зробити? Перш за все, йому слід відкинути всілякі спроби самооборони і не намагатися виправдовуватися ні у власних очах, ні перед Господом. Хто вдається до самозахисту, той матиме за захисника самого себе і нікого іншого. Але нехай прийде беззахисним перед Господом і він матиме за захисника не меншого, ніж Сам Бог. Нехай допитливий християнин топче ногами всі слизькі виверти свого облудного серця і наполягає на щирих і відкритих стосунках з Господом.
— Е. Тозер, Прагнути Бога