Служіння – досвід не лише спільнотний, а й взаємний. Ісус, говорячи про своє пастирське служіння, зазначає: «Я ж – добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають. Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець» (Йо. 10:14-15). Ісус служить – і хоче, щоб ми служили так само. Він хоче, щоб Петро годував Його овець і піклувався про них не на манір «фахівців», які знають проблеми своїх клієнтів і дбають про них, а радше так, як це роблять уразливі брати й сестри: вони пізнають, і самі є пізнані, піклуються – і про них піклуються, прощають – і їм прощають, люблять – і їх люблять також.
— Г. Ноуен, В ім’я Ісуса. Роздуми про християнське лідерство.