Зрозуміло, у певному сенсі це теж модель участі в культурі, оскільки таке ставлення передбачало певне переконання: «Це суспільство не таке, яким має бути. А щоб змінити світ, потрібно змінювати серце за серцем шляхом благовістя та учнівства. Якби у світі була належна кількість справжніх християн, суспільство було б справедливішим і моральнішим». Я називаю цей підхід пієтизмом. Т. Келлер, Центровая Церковь (Чернігів: In Lumine Media, 2016), С.203
Разумеется, в определенном смысле это тоже модель участия в культуре, поскольку такое отношение подразумевало определенное убеждение: «Это общество не такое, каким должно быть. А чтобы изменить мир, нужно менять сердце за сердцем путем благовестия и ученичества. Если бы в мире было должное количество настоящих христиан, общество было бы справедливее и нравственнее». Я называю этот подход пиетизмом.
Т. Келлер, Центровая Церковь (Чернігів: In Lumine Media, 2016), С.203