Бог не керує людиною, а любить іі. Тому що людина не матеріал, з якого Вчителю можна зліпити бажані риси характеру, а окрема істота, яка може з Ним не погодитися, але Він продовжує терпеливо їй служити. У цій безмежній повазі до особистості, в терпінні й готовності прийняти і без вимог і компромісів, у щирому бажанні вислухати її та зрозуміти полягає сенс Христової любові: Знову й знову запевняю вас, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його.Д. Таргонський, (Тернопіль: Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Володимира, 2025), С.308