З римлянами та сама історія. Сповідати Ісуса Месією (царем) і Господом означало відкидати ті самі домагання кесаря. Визнання кесаря Господом було політичним кредо по всій римській імперії. Рим терпимо ставився до інших релігій і богів за умови, що найвищої відданості заслуговують їхні боги, особливо імператор. Така вірність має бути засвідчена публічно закуренням фіміаму перед зображенням імператора зі словами Kyrios Kaisar, Цезар - Господь. Але християни заявляли, що немає іншого царя, крім Ісуса, він є царем усього всесвіту. Таким чином, сповідання «Kyrios Iēsous», «Ісус – Господь» було такою ж політичною, як і релігійною заявою, що підкоряє всі форми людської влади на землі всевладдю Бога у Христі. Багато християн пожертвували своїм життям, відмовляючись сповідувати владу цезаря тими ж устами, якими вони звеличували панування Христа.К. Райт, Миссия Бога (Черкассы: Коллоквиум, 2015), С.318
С римлянами та же история. Исповедовать Иисуса Мессией (царем) и Господом означало отвергать те же притязания кесаря. Признание кесаря Господом было политическим кредо по всей римской империи. Рим терпимо относился к другим религиям и богам при условии, что наивысшей преданности заслуживают их боги, особенно император. Такая верность должна быть засвидетельствована публично воскурением фимиама перед изображением императора со словами «Kyrios Kaisar», «Цезарь – Господь». Но христиане заявляли, что нет иного царя, кроме Иисуса, он царь всей вселенной. Таким образом, исповедание «Kyrios Iēsous», «Иисус – Господь» было столь же политическим, сколь и религиозным заявлением, подчиняющим все формы человеческой власти на земле всевластию Бога во Христе. Многие христиане пожертвовали своей жизнью, отказываясь исповедовать власть цезаря теми же устами, которыми они превозносили господство Христа.
К. Райт, Миссия Бога (Черкассы: Коллоквиум, 2015), С.318