Мене часто запитують: «Чи мають християни брати участь у створенні культури?» На що я відповідаю: «Ми не можемо не брати участі у створенні культури». Однак поняттям «створення культури» або «перетворення культури» я віддаю перевагу «оновленню культури». Для ілюстрації згадайте про середньовічних ченців, які мандрували язичницькою Європою, винаходячи та засновуючи навчальні заклади, університети та лікарні. Вони перетворювали місцеву економіку і дбали про немічних через ці нові інститути, не ставлячи своїм завданням підкорення язичницької культури. Вони дозволяли Євангелію змінювати свій підхід до роботи, що означало працю на благо інших людей, а не заради своєї вигоди. Християнській спільноті сьогодні потрібно прагнути жити за тими самими принципами, і тоді вона зможе приносити подібні плоди. Т. Келлер, Центровая Церковь (Чернігів: In Lumine Media, 2016), С.370
Меня часто спрашивают: «Должны ли христиане участвовать в создании культуры?» На что я отвечаю: «Мы не можем не участвовать в создании культуры». Однако понятиям «создание культуры» или «преображение культуры» я предпочитаю «обновление культуры». Для иллюстрации вспомните о средневековых монахах, которые странствовали по языческой Европе, изобретая и учреждая учебные заведения, университеты и больницы. Они преображали местную экономику и заботились о немощных через эти новые институты, не ставя своей задачей покорение языческой культуры. Они позволяли Евангелию менять свой подход к работе, что означало труд на благо других людей, а не ради своей выгоды. Христианскому сообществу сегодня нужно стремиться жить согласно тем же принципам, и тогда оно сможет приносить подобные плоды.
Т. Келлер, Центровая Церковь (Чернігів: In Lumine Media, 2016), С.370