До речі, навіть якби соціальні реалії не змінилися, у пієтистичній байдужості до культури є кілька серйозних вад. По-перше, багато хто, пропагуючи пієтизм, стверджував, що збільшення кількості християн певним чином поліпшить або змінить суспільство. Але, як переконливо показав Джеймс Хантер, кількість не завжди має на увазі вплив. Навіть якщо християнами будуть 80% населення країни, вони не матимуть практично жодного культурного впливу, якщо не оселяться в культурних центрах і не стануть працювати в таких культуроутворюючих галузях, як освіта, видавнича справа, ЗМІ, індустрія розваг і мистецтво». Припущення, що суспільство стане кращим завдяки збільшенню в ньому кількості християн, не обґрунтоване. Щоб впливати на суспільство, благовістя недостатньо. Т. Келлер, Центровая Церковь (Чернігів: In Lumine Media, 2016), С.204
Кстати, даже если бы социальные реалии не изменились, в пиетистическом равнодушии к культуре есть несколько серьезных изъянов, Во-первых, многие, пропагандируя пиетизм, утверждали, что увеличение числа христиан неким образом улучшит или изменит общество. Но, как убедительно показал Джеймс Хантер, количество не всегда подразумевает влияние. Даже если христианами будут 80% населения страны, они не окажут практически никакого культурного влияния, если не поселятся в культурных центрах и не станут работать в таких культурообразующих областях, как образование, издательское дело, СМИ, индустрия развлечений и искусство”. Предположение, что общество станет лучше благодаря увеличению в нем числа христиан, не обосновано. Чтобы оказывать влияние на общество, благовестия недостаточно.
Т. Келлер, Центровая Церковь (Чернігів: In Lumine Media, 2016), С.204