«Дивна меланхолійність тих, хто не має нестачі», виявлена [Алексісом де] Токвілем, особливо впадає в око сьогодні: хоча ми так добре навчилися розбирати старі наративи (релігія, предмет моєї уваги в першому розділі, була одним таким наративом; націоналізм, який ми розглядаємо в другому розділі, - іншим), коли йдеться про створення нових, нам просто нема чого сказати... Ми живемо в епоху безприкладного процвітання, але... туга за сенсом залишається невгамованою.Т. Келлер, Центровая Церковь (Чернігів: In Lumine Media, 2016), С.144
«Странная меланхоличность не имеющих недостатка», обнаруженная [Алек- сисом де] Токвилем, особенно бросается в глаза сегодня: хотя мы так хорошо научились разбирать старые нарративы (религия, предмет моего внимания в первой главе, была одним таким нарративом; национализм, рассматриваемый во второй главе, – другим), когда речь заходит о создании новых, нам просто нечего сказать… Мы живем в эпоху беспримерного процветания, но… тоска по смыслу остается неутоленной.
Т. Келлер, Центровая Церковь (Чернігів: In Lumine Media, 2016), С.144