Сплячи, ми відмовляємося контролювати будь-що і нагадуємо собі - принаймні на кілька годин, - що насправді Бог не потребує нас чи нашої допомоги. Заплющуючи очі щовечора, ми говоримо:"Я не керую ані світом, ані церквою, ані навіть маленьким світом свого життя". Уявіть, навіть президентові доводиться щовечора переодягатися в піжаму, яскраво (навіть не бажаючи цього) демонструючи, що Богові не потрібна його активність, що існує велика Суперсила, незалежна від його діяльності. Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання (Рівне: Естеро, 2020), С.45