Ідолопоклонство скидає з престолу Бога і зводить на престол творіння. Це спроба обмежити, применшити і підкорити собі Бога, відмовляючись визнавати його авторитет, стримуючи його силу чи маніпулюючи нею у своїх інтересах. У той самий час, хоч як це парадоксально, ідолопоклонство підносить творіння (чи то природа землі і небес, створені духи, плоди наших зусиль чи уяви). Творі приписується сила, якою володіє тільки Бог: воно стає священним предметом поклоніння, що містить сенс життя. Відбувається радикальний переворот: Бог, що заслуговує на поклоніння, перетворюється на слугу, а творіння, яке ми покликані використовувати і благословляти, стає об'єктом нашого поклоніння.К. Райт, Миссия Бога (Черкассы: Коллоквиум, 2015), С.157
Идолопоклонство свергает с престола Бога и возводит на престол творение. Это попытка ограничить, умалить и подчинить себе Бога, отказываясь признавать его авторитет, сдерживая его силу или манипулируя ею в своих интересах. В то же время, как это ни парадоксально, идолопоклонство возвышает творение (будь то природа земли и небес, тварные духи, плоды наших усилий или воображения). Творению приписывается сила, которой обладает только Бог: оно становится священным предметом поклонения, содержащим в себе смысл жизни. Происходит радикальный переворот: Бог, заслуживающий поклонения, превращается в слугу, творение же, которое мы призваны использовать и благословлять, становится объектом нашего поклонения.
К. Райт, Миссия Бога (Черкассы: Коллоквиум, 2015), С.157