Бог дозволив стражденному старцю пройти через це випробування аж до того моменту, коли Він знав, що далі вже вороття не буде, а тоді заборонив йому піднімати руку на хлопчика. Здивованому патріархові Бог тепер фактично каже: «Усе гаразд, Аврааме. Я ніколи не мав наміру, щоб ти насправді вбив сина. Я лише хотів вигнати його з храму твого серця, щоб Я міг безроздільно царювати там. Я хотів виправити збочення, яке було присутнє у твоїй любові. Тепер ти можеш забрати хлопчика, здорового і неушкодженого. Візьми його і повертайся до свого намету. Тепер я знаю, що ти боїшся Бога і не пошкодував для Мене свого улюбленого сина».Е. Тозер, Прагнути Бога (Київ: Нард, 2025), С.23