Саме Смарт продемонстрував Келлеру, як це — служити пастором, особливо в маленькому містечку. Коли вони зустрічалися під час відвідин членів церкви в лікарні, Келлер спостерігав, як Смарт спілкується з персоналом і пацієнтами. Той знав на ім'я всіх, хто заходив у двері лікарні. Був достатньо обізнаний, щоб розпитати про членів сім'ї. А коли закінчував розмовляти й молитися з прихожанином своєї церкви, ходив від палати до палати, щоб провідати інших пацієнтів і запропонувати помолитися й за них.К. Гансен, Тімоті Келлер. Духовне та інтелектуальне становлення. (Тернопіль: Кана, 2025), С.126