Якщо нам вдасться сповільнити і темп думок, і режим тіла, тоді, можливо, ми сповільнимо й душу до такого темпу, у якому вона зможе «скуштувати й побачити, який добрий Господь». І що жити в Його світі теж добре. Д. Комер, Життя без поспіху (Тернопіль: Кана, 2026), С.202