Оскільки Бог не був створений, Його Самого не стосуються зміни, що йдуть одна за одною, які ми називаємо «часом». Бог мешкає у вічності, але час мешкає в Богові. Він уже прожив усі наші завтрашні дні, як прожив Він усі наші вчорашні дні. Тут нам допоможе ілюстрація, наведена К. С. Льюїсом. Він пропонує нам уявити собі нескінченно протяжний у просторі аркуш паперу. Це буде вічність. Потім на цьому папері проведіть коротку лінію, яка позначатиме час. Подібно до того, як лінія починається і закінчується на нескінченно протяжній поверхні, час розпочався в Бозі і закінчиться в Ньому. Не так уже й важко уявити собі, що Бог з'являється на початку часу, але не так уже й легко зрозуміти, як Він може одночасно з'являтися і на початку, і в кінці часу; але це саме так.Э. Тозер, Величие Бога (Санкт-Петербург: Мирт, 2009), С.32
Поскольку Бог не был сотворен, Его Самого не касаются следующие друг за другом изменения, которые мы называем «временем». Бог обитает в вечности, но время обитает в Боге. Он уже прожил все наши завтрашние дни, как прожил Он все наши вчерашние дни. Здесь нам поможет иллюстрация, приведенная К. С. Льюисом. Он предлагает нам представить себе бесконечно протяженный в пространстве лист бумаги. Это будет вечность. Затем на этой бумаге проведите короткую линию, которая будет обозначать время. Подобно тому как линия начинается и кончается на бесконечно протяженной поверхности, время началось в Боге и закончится в Нем. Не так уж трудно представить себе, что Бог появляется в начале времени, но не так уж легко понять, как Он может одновременно появляться и в начале, и в конце времени; но это именно так.
Э. Тозер, Величие Бога (Санкт-Петербург: Мирт, 2009), С.32