З віком мені стало легше проводити паралелі, розуміти, чому деякі речі я робив із відчуттям, наче я підліток, а інші види діяльності викликали відчуття, наче мені дев'яносто. Я відкрив для себе, що розпочинаю кожен новий день із обмеженою кількістю енергії, і що все, що я впродовж цього дня роблю, або наповнює мене, або виснажує. Отже, якщо я справді хочу жити життям благодаті, мені необхідно підтримувати баланс між наповнювачами та осушуваами. Якщо я буду робити лише те, що мене виснажує, невдовзі я їхатиму з порожнім баком і моє авто глохнутиме, часто далеко від АЗС; мені знадобиться буксирування, і я заплачу занадто дорого за заправку.
Д. Мюррей, ReSet. Життя благодаті в умовах вигорання (Рівне: Естеро, 2020), С.126