Можна легко скористатися богословськими аргументами, щоб виправдати особисті уподобання та смаки. Прикладом є заперечення, що популярна культура – негідний провідник для поклоніння. Ті, хто так вважає, наполягають, що у поклонінні слід використовувати лише музичні стилі, властиві високій культурі, оскільки їх виконання та оцінка потребують більшого вміння. Але тим самим критикам не подобається ідея джазових зборів, хоча джаз вважається висококультурним і для його виконання та оцінки потрібна значно більша підготовка, ніж для рок-, госпел- чи поп-музики. Найчастіше це показує, що такі критики просто люблять класичну музику і шукають богословське виправдання, щоб поширити свої пристрасті на всіх. Т. Келлер, Центровая Церковь (Чернігів: In Lumine Media, 2016), С.334
Можно легко воспользоваться богословскими аргументами, чтобы оправдать личные предпочтения и вкусы. Примером служит возражение, что популярная культура – недостойный проводник для поклонения. Те, кто так считает, настаивают, что в поклонении следует использовать только музыкальные стили, свойственные высокой культуре, поскольку их исполнение и оценка требуют большего умения. Но тем же критикам не нравится идея джазовых собраний, хотя джаз считается высококультурным и для его исполнения и оценки требуется куда большая подготовка, чем для рок-, госпел- или поп-музыки. Чаще всего это показывает, что такие критики просто любят классическую музыку и ищут богословское оправдание, чтобы рас- пространить на всех свои пристрастия.
Т. Келлер, Центровая Церковь (Чернігів: In Lumine Media, 2016), С.334