Чемберс пише: А всяке дане Богом бачення тільки в тому випадку стає реальністю, якщо в нас достатньо терпіння. Ви тільки подумайте, скільки часу у запасі у Бога! Він ніколи не поспішає. А ми завжди страшенно поспішаємо. Нам щось відкрилося яскраве та славне і ми рвемося у бій. Але бачення ще не стало реальністю, і Богові потрібно провести нас через долину, крізь вогонь і воду, щоб з нас вийшло те, що потрібно, щоб нам прийти туди, де Бог зможе довірити нам уже не бачення, а справжнісіньку реальність. З тієї миті, коли Бог нам щось відкриває, Він не припиняє працювати, приводячи нас до досконалості. А ми знову і знову вириваємося з Його рук і намагаємося самі щось викувати.А. Фадлинг, Лидер без спешки (Санкт-Петербург: Виссон, 2019), С.70
Чемберс пишет: А всякое данное Богом видение только в том случае становится реальностью, если у нас достаточно терпения. Вы только подумайте, сколько времени в запасе у Бога! Он никогда не торопится. А мы всегда ужасно спешим. Нам что-то открылось яркое и славное и мы рвемся в бой. Но видение еще не стало реальностью, и Богу нужно провести нас через долину, сквозь огонь и воду, чтобы из нас получилось то, что нужно, чтобы нам прийти туда, где Бог сможет доверить нам уже не видение, а самую настоящую реальность. С самого того мгновения, когда Бог нам что-то открывает, Он не прекращает трудиться, приводя нас к совершенству. А мы снова и снова вырываемся из Его рук и пытаемся сами что-то из себя выковать.
А. Фадлинг, Лидер без спешки (Санкт-Петербург: Виссон, 2019), С.70