Якось ми вирушили на пляж затоки Ханауму. На думку багатьох, це чудове місце для підводного плавання. Пам'ятаю, як я плив, намагаючись впоратися з хвилями, що накривають мене. Деколи здавалося, що я частіше ковтаю солону воду, ніж вдихаю повітря! Але коли я пірнув і поринув у глибину, то опинився в царстві спокою. Тут не було хвиль, з якими боровся на поверхні. Так само й ми, ідучи за Ісусом, ховаємося від бурхливих хвиль надмірної зайнятості, занурюючись у близькі взаємини з Ним, де й знаходимо притулок своїм стривоженим душам.А. Фадлинг, Лидер без спешки (Санкт-Петербург: Виссон, 2019), С.62
Однажды мы отправились на пляж залива Ханаума. По мнению многих, это красивейшее место для подводного плавания. Помню, как я плыл, пытаясь справиться с накрывающими меня волнами. Порой казалось, что я чаще глотаю соленую воду, чем вдыхаю воздух! Но когда я нырнул и погрузился на глубину, то оказался в царстве покоя. Здесь не было волн, с которыми я боролся на поверхности. Так же и мы, следуя за Иисусом, укрываемся от бушующих волн чрезмерной занятости, погружаясь в близкие взаимоотношения с Ним, где и находим убежище своим встревоженным душам.
А. Фадлинг, Лидер без спешки (Санкт-Петербург: Виссон, 2019), С.62