З усіх чеснот віра найменше схильна зосереджуватися на собі. Вона за своєю природою майже не усвідомлює власного існування. Подібно до ока, яке бачить усе перед собою і ніколи не бачить себе, віра зайнята Об'єктом, на який вона спирається, і зовсім не звертає уваги на саму себе. Дивлячись на Бога, ми не бачимо себе - благословенне звільнення!Е. Тозер, Прагнути Бога (Київ: Нард, 2025), С.76