Коли ми відкладаємо обов’язки лише заради того, щоб побути з Ним, наші стосунки з Ним мають можливість стати міцнішими та глибшими. Така глибина стосунків згодом живитиме наше служіння, але лише якщо воно ґрунтуватиметься на нашій прихильності до Бога. Тому що використання Бога чи Його Слова як природного ресурсу, який потрібно видобувати для досягнення власних цілей, просто виснажить як наші стосунки з Богом, так і наше служіння Йому. Класичний приклад цього міститься в 9 розділі книзі Ісуса Навина, коли мешканці Ґівону прагнули укласти мирний договір з Ізраїлем. Ісус Навин був настільки захоплений успіхом перетину Йордану, руйнуванням мурів Єрихону та завоюванням Аю, що не знайшов часу, щоб послухати Бога, і попався на їхній обман. Бог направлятиме нас, лише якщо ми готові слухати.
Час із Богом зумисно приділений для того, щоб почути Його, дає можливість Святому Письму формувати нас тоді, коли ми схильні до того, щоб використати свою скарбничку Святого Письма лише для досягнення особистих цілей. Лідери, які добре розуміють Біблію, можуть легко витягти біблійні «козирі», щоб вистояти проти викликів та аргументів. Але головна мета завжди в тому, щоб Святе Письмо формувало нас, а не щоб ми підганяли його під наші бажання, якими б благородними вони не були.
Д. Вагенвельд, Т. Костер, ВИМІРЯЙТЕ ПУЛЬС СВОЄЇ ЦЕРКВИ 10 важливих ознак здорової церкви (Sauk Village: MULTIPLICATION NETWORK MINISTRIES, 2014), С.60