Серця, що «ладні розірватися» від любові до Бога, побували в Його присутності й бачили на власні очі Його велич. Люди з таким серцем мають одну рису, невідому й незрозумілу всім іншим. У них відчувається духовна влада. Вони побували в Божій присутності й розповідають про побачене там. Саме такими були пророки, а не книжники, оскільки книжник розповідає про прочитане, а пророк - про побачене.Е. Тозер, Прагнення Бога (Тернопіль: Кана, 2025), С.51