Християнська література

Битва за увагу

Тоні Рейнкі

Рейнкі, Тоні. Битва за увагу. (Здолбунів: Левит, 2023) — С.160
Одного дня ми побачимо обличчя Христа, і це нагадуватиме екран смартфона, який не видно під прямими сонячними променями...
У Христі ми бережемо свою увагу й відштовхуємо тих, хто хоче її у нас вкрасти...
Посеред тиску видовищ цього світу ми живемо вірою, знаючи, що назавжди преображений Христос, тепер невидимий, з’явиться перед нашими очима, і наше задоволення від віри в Нього поступиться місцем захопливому видовищу, яким ми насолоджуватимемося всю вічність...
Але ми маємо зачекати. Просто зараз у системі відчуттів віри головним є вухо...
Об’єднайте кожен прояв краси у цьому світі в одне ціле, і це буде найкраще видовище на землі...
Християнську битву в медіаепоху можна виграти лише силою вищого Видовища...
«Найглибші насолоди, доступні людству, можна знайти тільки в Христі Ісусі, каже пастор Мет Чендлер. Ми маємо дуже серйозно ставитися до прагнення радості – не дешевої, швидкоплинної радості, яка з’явилася на мить, а вже наступної миті зникла, а вічної радості, яка насичує душу та змінює життя»...
Кожен із нас має посвячувати своє життя комусь чи чомусь...
Так, ми всі ухвалювали неправильні рішення щодо використання цифрових медіа, витрачаючи свої час та увагу на безглузді речі...
Загалом, усі мої занепокоєння зведено до одного: у нинішню медіаепоху Христос стає «нудним»...
«Ви не станете схожими на Христа, дивлячись телевізор цілий тиждень. Ви не станете схожими на Христа, переглядаючи щось в інтернеті цілий тиждень. Ви не стаєте схожими на Христа, коли наповнюєте своє життя речами цього світу. Ви стаєте схожими на Христа, коли споглядаєте славу Христа й піддаєте своє життя, мить за миттю, дії Його слави»...
Ті самі пуритани добре використовували латинську фразу omnis vita gustu ducitur — кожним життям керують смаки...
Певні видовища також можуть привносити вищу мету в спортивні події, театральні постановки та фільми, відкриваючи нові можливості, аби побути разом із другом, коханою людиною чи дитиною, вислухати їх, проявити любов і поспілкуватися...
Документальні фільми про природу це телевізійні дари, які знайомлять нас ві звичками та поведінкою тварин, а також наближають нас до дивовижних місць по всьому світу, які ми не можемо побачити особисто...
Безмежне медіавиробництво тепер відповідає невгамовному медіаапетиту культури...
Телебачення – це іmаgо populi – усі поширені бажання суспільства, які втілюють у видиму форму та транслюють...
Це відбувається циклічно...
Наша душа є гнучкою й підлаштовується до об’єкта своєї радості...
Саме це робить найбільш яскраві видовища нашої епохи вірусними — не тому, що вони потужні за своєю суттю, а тому, що, привертаючи стільки людської уваги, вони накопичують вплив на всіх нас...
Де Зенготіта доходить такого самого висновку, але говорить відвертіше...
«Я думаю, що наступні п’ятнадцять чи двадцять років будуть дуже страшним і захопливим періодом, сказав Воллес, коли нам доведеться переоцінити наше ставлення до веселощів, задоволення й розваг, бо вони стануть такими принадними й настільки на нас тиснутимуть, що нам доведеться виробити певне ставлення до них, аби ми могли просто нормально жити»...
Кожен із нас має навчитися концентруватися на вищих задоволеннях, відмовляючись від менших приємностей...
Декому з нас доведеться позбутися телевізора, бо всі ми маємо розвивати свідоме ставлення до медіа...
Рішення відвернутися від усього нікчемного означає суворо запитати себе: «Що справді приносить цінність, сенс і мету моєму життю?»...
Ми є спадкоємцями вічного, славетного багатства, тому наша жага до будь-чого нікчемного є безпосередньою образою Бога...
Жадібні очі людини постійно споживають, споживають та споживають і ніколи не насичуються...
Згідно зі словами Августина про вірш із Псалма 76:13, наші нескінченні бажання видовищ — у мистецтві, живописі, театрі, легкій атлетиці, полюванні та риболовлі – стосуюються того, що ми найбільше любимо в глибині душі, та розкривають масштаби величезного прагнення нашого серця до слави...
І все ж нам завжди варто пам’ятати, що Ісус не хотів бути просто ще одним творцем видовищ...
У культурі, де природно сприймати церкву як щотижневе зібрання глядачів, які спостерігають за майстерними акторами, музикантами, ораторами та відеопроєкціями, варто звернути увагу на слова Джона Донна, який застерігає нас не розглядати щотижневе богослужіння як «розвагу, шоу чи видовище»...
Наше зосередження на потойбічному заплутує світ...
За римського правління злочини проти держави карали глузливою імітацією того самого злочину в публічних місцях...
У Христі з нашого духовного зору спадає покривало й ми можемо споглядати Видовище Христа...
Христос живить нашу віру через слова, які написано, та слова, які ми проголошуємо...
Христа не просто зробили видовищем на хресті; хрест став символом усього славетного в Христі: Його роботи як Творця і джерела всього, Його втілення, Його життя, Його слова, Його послуху, Його чудес, Його відкинення, Його побиття, Його розп’яття, Його понесення гніву, Його воскресіння із гробу, Його вознесіння на небеса, Його царської коронації та Його вічного священства — усю Його славу підсумовано в Його небесному видовищі...
Тепер, бувши в Христі, ми прагнемо умертвляти та викорінювати кожне земне гріховне бажання, яке залишається в наших серцях...
Воскреснути до нового життя означає думати про небесне...
Хрест був не поразкою Христа, а Його тріумфом, Його переможним маршем як нагородженого генерала на двоколісній колісниці, що їде містом перед галасливим натовпом, хизуючись возами з чужоземною здобиччю й ворогами, яких було зако-вано в кайдани, під майоріння прапорів...
Наш світ каже, що бачити означає вірити, але щоб ми могли споглядати глибоку славу хреста, ми маємо бачити так, як бачить Бог, а не людина...
На Голгофі «сатана здобув видиму перемогу, а Христос — невидиму»...
Отже, як Павло міг писати, що галатська церква бачила, як Христа розпинали, своїми очима, ніби це було публічно зображено на міському рекламному щиті (προγράφω)?...
Смерть на хресті знаменує поворотний момент у Божому плані для цього всесвіту...
Видовище Христа стає головним у наверненні, коли я озираюся на своє життя й бачу, що мої гріхи пробили дірки в закривавленому тілі Христа...
Або, як сказав Августин в епоху римських видовищ: «Не думайте, браття, що наш Господь Бог позбавив нас видовищ»...
Хрест Христа був найбільшим видовищем у всесвітній історії через те, що він за іронією знищив...
Тож нехай інші люди, які люблять свої вистави більше, ніж свого Бога та свою душу, ходять до театрів, коли їм заманеться; а для вас нехай Ісус Христос буде вашим усім у всьому, вашою єдиною розрадою, вашим єдиним Видовищем і радістю на землі, Чия присутність, яка захоплює душу, наповнює серце, буде вашою вічною втіхою, вашим вічним видимим, всеславним, найтріумфальнішим Видовищем у найвищих небесах, куди Бог зрештою приведе нас усіх, через Свого Сина та Своє милосердя...
У своїй книзі «Сповідь» Августин висловлював подібні занепокоєння щодо язичницьких вистав і кровопролиття в Колізеї...
Видовища змагаються з Богом за нашу увагу...
В епоху цифрових технологій дев’ятисекундні інтервали уваги означають, що людина може переглянути чотириста зображень на годину, що створює духовний хаос, який допомагає не душі, а торговцям увагою...
Мабуть, найкращим прикладом того, що означає жити продуктивним, невпинним молитовним життям, с проповідник дев’ятнадцятого століття Чарльз Сперджен, який сказав одному приятелеві: «Я завжди почуваюся добре, якщо між усім, що роблю, я промовляю кілька слів молитви»...
Павло закликає нас до дисципліни молитви...
Історично релігія була рушійною силою, яка формувала колективну уяву цілої культури, але сьогодні творці видовищ узурпували цю роль...
Вірусні видовища це нова валюта у сферах соціальної влади, політичного імпульсу, особистого брендингу та фінансового багатства...
Масову увагу привертають найкращі видовища, які стосуються політики, влади, війни, сексу, спорту, соціальних мереж, ігор чи розваг...
Історія про Давида та Вірсавію залишається однією з найлегендарніших історій про чоловічу силу та нестримну хіть до оголеного жіночого тіла...
6 серпня 1984 року обкладинка журналу Newsweek oro-лосила про «відеореволюцію»...
Знову ж таки, людська увага — це гра, де хтось повністю програє, а хтось виграє...
За словами Сатья Наделла, генерального директора Microsoft: «Ми переходимо зі світу, де обчислювальна потужність була обмеженою, у світ, де тепер вона майже безмежна й де справжнім дефіцитним товаром дедалі більше стає увага людини»...
Смартфони допомагають заповнювати наші невеличкі проміжки уваги, коли ми переходимо від одного завдання чи обов’язку до іншого...
Навесні 1844 року Семюель Морзе, винахідник однойменної азбуки, надіслав перше телеграфне повідомлення з округу Колумбія до Балтімора...
Як пояснити пацифізм Трампа щодо тисячі вісімсот загиблих 2013 року у світлі його військової відповіді на сімдесятьох чотирьох загиблих 2017 року?...
Рекламні видовища створюють у нас нові спонуки, які може задовольнити лише наступний куплений товар...
Чанон Росс описує зв’язок між видовищем і спожи ванням за допомогою ілюстрації покупця в торговому центрі...
Що важливо побачити в цьому проєкті, так це те, що створення власного образу та його проєкція роблять соціальні медіа нездоланним видовищем, бо в центрі всього цього ми стаємо власноруч сформованою зіркою...
Ми змінюємо та редагуємо свою зовнішність...
Ми — істоти, які формуються під впливом того, що привертає нашу увагу, і те, на що ми звертаємо свою увагу, стає нашою об’єктивною та суб’єктивною реальністю...
Джеймс стверджує, що з багатьох можливих речей, на яких ви можете зараз зосередитися, ви вирішили зосередитися на одному — на цьому реченні...
Увага – це вміння відволікатися від усього, щоб зосередитися на чомусь конкретному, і це протилежний стан до того, у якому перебуває спантеличений розсіяний шукач видовищ, який не може звертати уваги ні на що...
Чому ми шукаємо видовищ?...
Зображення смикають за струни наших дій...
Видовища висувають до нас вимоги – вони хочуть нашого образу, нашого часу, нашого обурення, нашої уваги, наших сердець, наших гаманців і, звичайно ж, наших голосів...