¹⁶ І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?

¹⁷ Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді.

¹⁸ Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.

¹⁹ Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.

²⁰ Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені?

²¹ Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною.

²² Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав.

²³ Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.

²⁴ Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!

²⁵ Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися?

²⁶ А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові.

²⁷ Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це?

²⁸ А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих.

²⁹ І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя.

³⁰ І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими.

¹ Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.

² Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.

³ А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

⁴ та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.

⁵ Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

⁶ А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?

⁷ Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.

⁸ Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.

⁹ І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.

¹⁰ Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.

¹¹ А взявши, вони почали нарікати на господаря,

¹² кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...

¹³ А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?

¹⁴ Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.

¹⁵ Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?

¹⁶ Отак будуть останні першими, а перші останніми!