¹ Запитав тоді первосвященик: Чи це так?

² Степан же промовив: Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопотамії був, перше ніж оселився в Харані,

³ і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу.

⁴ Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете тепер.

⁵ Та спадщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.

⁶ І сказав Бог отак, що насіння його буде приходьком у краї чужому, і поневолять його, і будуть гнобити чотириста років.

⁷ Але Я сказав Бог буду судити народ, що його поневолить. Опісля ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці.

⁸ І дав Він йому заповіта обрізання. І породив так Ісака, і восьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків дванадцятьох патріярхів.

⁹ А ті патріярхи позаздрили Йосипові, і продали його до Єгипту. Але Бог був із ним,

¹⁰ і його визволив від усіх його утисків, і дав йому благодать та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.

¹¹ А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаанську, та велика біда, то поживи тоді не знаходили наші батьки.

¹² Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.

¹³ А як удруге послав, то був пізнаний Йосип братами своїми, і фараонові знаний став Йосипів рід.

¹⁴ Тоді Йосип послав, щоб покликати Якова, батька свого, та всю родину свою сімдесят і п'ять душ.

¹⁵ І подався Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.

¹⁶ І їх перенесли в Сихем, і поклали до гробу, що Авраам був купив за ціну срібла від синів Еммора Сихемового.

¹⁷ А коли наближавсь час обітниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся народ і намножився в Єгипті,

¹⁸ аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосипа.

¹⁹ Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.

²⁰ Того часу родився Мойсей, і гарний він був перед Богом. Він годований був у домі батька свойого три місяці.

²¹ А коли він був викинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.

²² І Мойсей був навчений всієї премудрости єгипетської, і був міцний у словах та в ділах своїх.

²³ А коли йому сповнилося сорок років, йому спало на серце відвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.

²⁴ Як угледів же він, що одному з них діється кривда, заступився, і відомстив за окривдженого, убивши єгиптянина.

²⁵ Він же думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, та не зрозуміли вони.

²⁶ А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погодити їх, кажучи: Люди, ви браття, чого один одного кривдите?

²⁷ А той, що ближнього кривдив, його відіпхнув та сказав: Хто наставив над нами тебе за старшого й суддю?

²⁸ Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єгиптянина?

²⁹ І втік Мойсей через слово оце, і стався приходьком у землі мадіямській, де зродив двох синів.