15 До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли. (Луки. 18:15)

16 А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже. (Луки. 18:16)

17 Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде! (Луки. 18:17)

18 І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя? (Луки. 18:18)

19 Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог! (Луки. 18:19)

20 Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір. (Луки. 18:20)

21 А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого! (Луки. 18:21)

22 Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною! (Луки. 18:22)

23 А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий. (Луки. 18:23)

24 Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже! (Луки. 18:24)

25 Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти... (Луки. 18:25)

26 Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися? (Луки. 18:26)

27 А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога! (Луки. 18:27)

28 І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом. (Луки. 18:28)

29 А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства, (Луки. 18:29)

30 і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне. (Луки. 18:30)

31 І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина. (Луки. 18:31)

32 Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований, (Луки. 18:32)

33 і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне! (Луки. 18:33)

34 Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли. (Луки. 18:34)

35 І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив. (Луки. 18:35)

36 А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке? (Луки. 18:36)

37 А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин. (Луки. 18:37)

38 І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною! (Луки. 18:38)

39 А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною! (Луки. 18:39)

40 І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його: (Луки. 18:40)

41 Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим! (Луки. 18:41)

42 Ісус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе! (Луки. 18:42)

43 І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові. (Луки. 18:43)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.