¹⁷ Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:

¹⁸ Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...

¹⁹ І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!

²⁰ Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

²¹ А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.

²² А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.

²³ Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.

²⁴ Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.

²⁵ А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

²⁶ Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.

²⁷ А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.

²⁸ Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

²⁹ Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.

³⁰ І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

³¹ Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

³² Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?

³³ Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!

³⁴ І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.