1 Ісус же на гору Оливну пішов.

2 А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх. (Іван. 8:2)

3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її, (Іван. 8:3)

4 та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу... (Іван. 8:4)

5 Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш? (Іван. 8:5)

6 Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем... (Іван. 8:6)

7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!... (Іван. 8:7)

8 І Він знов нахилився додолу, і писав по землі... (Іван. 8:8)

9 А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині... (Іван. 8:9)

10 І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив? (Іван. 8:10)

11 А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши! (Іван. 8:11)

12 І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя. (Іван. 8:12)

13 Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве. (Іван. 8:13)

14 Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду. (Іван. 8:14)

15 Ви за тілом судите, Я не суджу нікого. (Іван. 8:15)

16 А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене! (Іван. 8:16)

17 Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве. (Іван. 8:17)

18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене. (Іван. 8:18)

19 І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б. (Іван. 8:19)

20 Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його... (Іван. 8:20)

21 І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете... (Іван. 8:21)

22 А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете? (Іван. 8:22)

23 І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу. (Іван. 8:23)

24 Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах. (Іван. 8:24)

25 А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас. (Іван. 8:25)

26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув. (Іван. 8:26)

27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм. (Іван. 8:27)

28 Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив. (Іван. 8:28)

29 А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби. (Іван. 8:29)

30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували. (Іван. 8:30)

31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, (Іван. 8:31)

32 і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить! (Іван. 8:32)

33 Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні? (Іван. 8:33)

34 Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха. (Іван. 8:34)

35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. (Іван. 8:35)

36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні. (Іван. 8:36)

37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас. (Іван. 8:37)

38 Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого. (Іван. 8:38)

39 Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові. (Іван. 8:39)

40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив. (Іван. 8:40)

41 Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога. (Іван. 8:41)

42 А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав. (Іван. 8:42)

43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого. (Іван. 8:43)

44 Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді. (Іван. 8:44)

45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу. (Іван. 8:45)

46 Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите? (Іван. 8:46)

47 Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога. (Іван. 8:47)

48 Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш? (Іван. 8:48)

49 Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте. (Іван. 8:49)

50 Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить. (Іван. 8:50)

51 Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік! (Іван. 8:51)

52 І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік. (Іван. 8:52)

53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе? (Іван. 8:53)

54 Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш. (Іван. 8:54)

55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю. (Іван. 8:55)

56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився. (Іван. 8:56)

57 А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив? (Іван. 8:57)

58 Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є. (Іван. 8:58)

59 І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов. (Іван. 8:59)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.