1 І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його.

2 Наближалося ж юдейське свято Кучок. (Іван. 7:2)

3 Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш. (Іван. 7:3)

4 Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає. Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.» (Іван. 7:4)

5 Навіть і брати його, отже, не вірували в нього! (Іван. 7:5)

6 Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора - завжди готова. (Іван. 7:6)

7 Не може світ вас ненавидіти, - а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі. (Іван. 7:7)

8 Тож ідіте ви на свято. Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.» (Іван. 7:8)

9 Мовивши так до них, залишився у Галилеї. (Іван. 7:9)

10 Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай. (Іван. 7:10)

11 Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?» (Іван. 7:11)

12 І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, - він лише народ туманить. (Іван. 7:12)

13 Однак ніхто не говорив про нього явно - зо страху перед юдеями. (Іван. 7:13)

14 А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати. (Іван. 7:14)

15 І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.» (Іван. 7:15)

16 А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене. (Іван. 7:16)

17 Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе. (Іван. 7:17)

18 Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому. (Іван. 7:18)

19 Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?» (Іван. 7:19)

20 Озвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?» (Іван. 7:20)

21 А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь. (Іван. 7:21)

22 Тим то дав вам Мойсей обрізання, - воно й не від Мойсея, лише від предків, - і ви обрізуєте чоловіка в суботу. (Іван. 7:22)

23 Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, - ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив! (Іван. 7:23)

24 Не судіте з вигляду зовнішнього - судіте справедливим судом!» (Іван. 7:24)

25 Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити? (Іван. 7:25)

26 Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос? (Іван. 7:26)

27 Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.» (Іван. 7:27)

28 Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, - а того ви не знаєте. (Іван. 7:28)

29 Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.» (Іван. 7:29)

30 Тим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього - не настала бо ще його година. (Іван. 7:30)

31 Численні з народу увірували в нього і казали: «Невже Христос, коли прийде, то більше чудес чинитиме, аніж цей учинив?» (Іван. 7:31)

32 Зачули фарисеї, що народ отак гомонів про нього, тож первосвященики й фарисеї вислали слуг, щоб його схопити. (Іван. 7:32)

33 Тоді Ісус промовив: «Ще трохи часу я з вами - і піду до того, хто мене послав. (Іван. 7:33)

34 Шукатимете мене - і не знайдете. І де я буду - не зможете прийти.» (Іван. 7:34)

35 Юдеї ж говорили між собою: «Куди то він хоче податися, що ми і не знайдемо його? Чи не до отих розсіяних між греками волить іти ще й греків навчати? (Іван. 7:35)

36 Що він отим словом сказати хотів: Шукатимете мене, і не знайдете, і де я буду, не зможете прийти?» (Іван. 7:36)

37 Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є! (Іван. 7:37)

38 Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!» (Іван. 7:38)

39 Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений. (Іван. 7:39)

40 Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.» (Іван. 7:40)

41 Інші ж: «Він - Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде? (Іван. 7:41)

42 Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?» (Іван. 7:42)

43 І роздор виник із-за нього серед народу. (Іван. 7:43)

44 Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього. (Іван. 7:44)

45 Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?» (Іван. 7:45)

46 Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.» (Іван. 7:46)

47 Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести? (Іван. 7:47)

48 Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього? (Іван. 7:48)

49 Та проклятий той народ, що закону не знає!» (Іван. 7:49)

50 Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них: (Іван. 7:50)

51 «Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?» (Іван. 7:51)

52 Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.» (Іван. 7:52)

53 І розійшлися кожен до свого дому. (Іван. 7:53)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.