1 І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його.

2 Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його? (Марк. 6:2)

3 Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним... (Марк. 6:3)

4 А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм. (Марк. 6:4)

5 І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив. (Марк. 6:5)

6 І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав. (Марк. 6:6)

7 І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами. (Марк. 6:7)

8 І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба, ані мідяків у свій черес, (Марк. 6:8)

9 а ходити в сандалях, і двох убрань не носити. (Марк. 6:9)

10 І промовив до них: Коли ви де ввійдете в дім, залишайтеся там, аж поки не вийдете звідти. (Марк. 6:10)

11 А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому! (Марк. 6:11)

12 І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися. (Марк. 6:12)

13 І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли. (Марк. 6:13)

14 І прочув про Ісуса цар Ірод, бо ім'я Його стало загально відоме, і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому творяться чуда від нього. (Марк. 6:14)

15 Інші впевняли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків. (Марк. 6:15)

16 А Ірод, прочувши, сказав: Іван, якому я голову стяв був, оце він воскрес! (Марк. 6:16)

17 Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею. (Марк. 6:17)

18 Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого! (Марк. 6:18)

19 А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла. (Марк. 6:19)

20 Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки. (Марк. 6:20)

21 Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині, (Марк. 6:21)

22 і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі! (Марк. 6:22)

23 І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого! (Марк. 6:23)

24 Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя... (Марк. 6:24)

25 І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя! (Марк. 6:25)

26 І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити. (Марк. 6:26)

27 І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову. (Марк. 6:27)

28 І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері... (Марк. 6:28)

29 А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його. (Марк. 6:29)

30 І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили. (Марк. 6:30)

31 І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись. (Марк. 6:31)

32 І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного. (Марк. 6:32)

33 І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили. (Марк. 6:33)

34 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати. (Марк. 6:34)

35 І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня. (Марк. 6:35)

36 Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти. (Марк. 6:36)

37 А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти? (Марк. 6:37)

38 А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі. (Марк. 6:38)

39 І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного. (Марк. 6:39)

40 І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят. (Марк. 6:40)

41 І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив. (Марк. 6:41)

42 І всі їли й наїлися! (Марк. 6:42)

43 А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів. (Марк. 6:43)

44 А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка! (Марк. 6:44)

45 І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ. (Марк. 6:45)

46 І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору. (Марк. 6:46)

47 А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі. (Марк. 6:47)

48 Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути. (Марк. 6:48)

49 А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати, (Марк. 6:49)

50 бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь! (Марк. 6:50)

51 І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі, (Марк. 6:51)

52 бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе. (Марк. 6:52)

53 Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили. (Марк. 6:53)

54 І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його, (Марк. 6:54)

55 і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є. (Марк. 6:55)

56 І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений! (Марк. 6:56)

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.