1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків. (Іван. 5:2)

3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено. (Іван. 5:3)

4 Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу. (Іван. 5:4)

5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим. (Іван. 5:5)

6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим? (Іван. 5:6)

7 Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить. (Іван. 5:7)

8 Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи! (Іван. 5:8)

9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була, (Іван. 5:9)

10 тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого. (Іван. 5:10)

11 А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи. (Іван. 5:11)

12 А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи? (Іван. 5:12)

13 Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці. (Іван. 5:13)

14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого! (Іван. 5:14)

15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус. (Іван. 5:15)

16 І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу. (Іван. 5:16)

17 А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я. (Іван. 5:17)

18 І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним. (Іван. 5:18)

19 Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить. (Іван. 5:19)

20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались. (Іван. 5:20)

21 Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює. (Іван. 5:21)

22 Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові, (Іван. 5:22)

23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його. (Іван. 5:23)

24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя. (Іван. 5:24)

25 Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть. (Іван. 5:25)

26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі. (Іван. 5:26)

27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син. (Іван. 5:27)

28 Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують, (Іван. 5:28)

29 і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду. (Іван. 5:29)

30 Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене. (Іван. 5:30)

31 Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве. (Іван. 5:31)

32 Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене. (Іван. 5:32)

33 Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду. (Іван. 5:33)

34 Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені. (Іван. 5:34)

35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його. (Іван. 5:35)

36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав! (Іван. 5:36)

37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили. (Іван. 5:37)

38 Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав. (Іван. 5:38)

39 Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене! (Іван. 5:39)

40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя. (Іван. 5:40)

41 Від людей не приймаю Я слави, (Іван. 5:41)

42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте. (Іван. 5:42)

43 Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви. (Іван. 5:43)

44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви? (Іван. 5:44)

45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви! (Іван. 5:45)

46 Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він. (Іван. 5:46)

47 Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм? (Іван. 5:47)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.