1 Цар Навуходоносор звелів зробити золотого боввана, 60 ліктів заввишки й 6 ліктів завширшки, й наказав поставити його на рівнині Дура у Вавилонській області.

2 І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, правителів, намісників, воєвод, скарбників, суддів, радників та всіх володарів країн, аби прийшли на врочисте відкриття боввана, якого поставив цар Навуходоносор. (Дани. 3:2)

3 І зібралися сатрапи, правителі, намісники, воєводи, скарбники, судді, радники й усі владці країн на врочисте відкриття боввана, що його поставив цар Навуходоносор, і стали перед бовваном, якого поставив цар Навуходоносор. (Дани. 3:3)

4 Тоді окличник гукнув голосно: «Вам, о народи, племена й язики, звелено: (Дани. 3:4)

5 Тієї хвилі, як почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел та гудьби й усякого роду музичних приладів, ви впадете ниць і вклонитеся золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор. (Дани. 3:5)

6 А хто не впаде ниць і не вклониться, вмить буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.» (Дани. 3:6)

7 Тим то коли всі народи почули звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби й усякого роду музичних приладів, попадали всі народи, племена й язики й вклонилися золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор. (Дани. 3:7)

8 Саме в той час деякі халдеї приступили з доносом на юдеїв. (Дани. 3:8)

9 Вони заговорили й сказали цареві Навуходоносорові: «Царю, жий повіки! (Дани. 3:9)

10 Ти, царю, дав наказ, аби кожен чоловік, як почує звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби та іншого роду музичних: приладів, упав ниць і вклонився золотому бовванові; (Дани. 3:10)

11 а хто не впаде ниць і не вклониться, буде вкинутий у піч, розжарену вогнем. (Дани. 3:11)

12 Та мужі юдейські, що ти настановив був над справами Вавилонського краю - Седрах, Мисах та Авденаго, - ці мужі нехтують твоїм наказом, царю: вони твоїм богам не служать і золотому бовванові, що ти поставив, не кланяються.» (Дани. 3:12)

13 Тоді Навуходоносор, розгніваний і лютий, звелів привести Седраха, Мисаха та Авденаго; і привели цих мужів перед царя. (Дани. 3:13)

14 Навуходоносор заговорив до них і мовив: «Чи ви, Седраху, Мисаху та Авденаго, справді моїм богам не хочете служити й золотому бовванові, що я поставив, не хочете кланятись? (Дани. 3:14)

15 Отож тепер, якщо ви готові, скоро почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гуслів, гудьби та всякого роду музичних приладів, впасти ниць і вклонитись бовванові, що я звелів зробити - гаразд; якщо ж не вклонитесь, умить будете вкинуті в піч, розжарену вогнем, і тоді який бог визволить вас із моєї руки?» (Дани. 3:15)

16 Седрах, Мисах та Авденаго у відповідь цареві Навуходоносорові сказали: «Ми не маємо потреби тобі на це відповідати. (Дани. 3:16)

17 Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, й з твоєї руки, (Дани. 3:17)

18 а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось.» (Дани. 3:18)

19 Тоді Навуходоносор запалав люттю, і вигляд його обличчя змінився супроти Седраха, Мисаха й Авденаго. Заговорив він знову й повелів розпалити піч усемеро більше, ніж її звичайно розпалювано, (Дани. 3:19)

20 і наказав найдужчим мужам із свого війська зв'язати Седраха, Мисаха й Авденаго та й вкинути їх у піч, розжарену вогнем. (Дани. 3:20)

21 І зараз же їх зв'язано у їхній спідній та верхній одежі, з їхніми завоями на голові й з іншим убранням на них і вкинуто в піч, розжарену вогнем. (Дани. 3:21)

22 Але що наказ царя був суворий, і піч була розпалена незвичайно, полум'я від вогню вбило тих мужів, що вкидали Седраха, Мисаха й Авденаго. (Дани. 3:22)

23 Ці ж троє мужів - Седрах, Мисах та Авденаго - впали в піч, розпалену вогнем, зв'язані. (Дани. 3:23)

24 І ходили вони серед полум'я, хваливши Бога й благословивши Господа. (Дани. 3:24)

25 Встав Азарія і, відкривши уста свої серед вогню, помолився і так промовив: (Дани. 3:25)

26 «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і хвали достойний; ім'я твоє преславне на всі віки; (Дани. 3:26)

27 бо ти праведний у всьому, що вчинив єси нам, і всі діла твої праведні, й усі дороги твої праві, і присуди твої усі - правдиві. (Дани. 3:27)

28 Ти учинив присуди правдиві в усьому тому, що навів на нас і на святе місто батьків наших, на Єрусалим. Так! Присудом правдивим навів єси все те гріхів наших ради. (Дани. 3:28)

29 Бо згрішили ми, вчинили беззаконство, від тебе відступивши; ми згрішили у всьому й заповідей твоїх не слухали. (Дани. 3:29)

30 Ми їх не пильнували, не чинили, як ти нам заповідав, щоб нам добре було. (Дани. 3:30)

31 І все, що ти навів на нас, усе, що ти вчинив єси нам, - ти присудом учинив правдивим. (Дани. 3:31)

32 Ти видав нас у руки супостатів беззаконних, відступників мерзенних, і несправедливому й найгіршому на всій землі цареві. (Дани. 3:32)

33 І нині нема як нам уста розтулити наші: ганьба й сором покрили слуг твоїх і тих, що тебе шанують. (Дани. 3:33)

34 Не відкидай же нас навіки імени твого ради, і не розривай завіту твого. (Дани. 3:34)

35 Не забирай від нас милости твоєї, Авраама твого улюбленого ради й Ісаака, слуги твого, й Ізраїля, святого твого, (Дани. 3:35)

36 яким ти обіцяв був, що розмножиш їхнє потомство, як на небі зорі і як пісок при березі морському. (Дани. 3:36)

37 О, Господи, ми стали менші від усіх народів, принижені ми нині по всій землі гріхів наших ради. (Дани. 3:37)

38 Оце тепер нема у нас ні князя, ні вождя, ні пророка, ні всепалення, ні жертви, ні офіри, ні кадила, ні місця, де б приносити первоплоди і знаходити твоє милосердя. (Дани. 3:38)

39 Якби ж то ти міг нас прийняти скрушеного серця ради й смиренного духу! Як усепалення баранів та волів, як безліч тучних ягнят, (Дани. 3:39)

40 так нехай буде перед тобою наша жертва нині, що хочемо тобі принести, бо нема сорому тим, що на тебе уповають. (Дани. 3:40)

41 І нині ми слідуємо за тобою всім серцем; ми тебе боїмося і твоє обличчя шукаємо - не сороми ж нас! (Дани. 3:41)

42 Але обходься з нами за твоєю лагідністю і за твоєю милістю великою. (Дани. 3:42)

43 Вирятуй нас твоїми чудесами! О Господи, дай славу імені твоєму! (Дани. 3:43)

44 Хай осоромляться усі ті, що твоїм слугам зло чинять; хай засоромляться, позбавлені всієї своєї могутности, нехай розіб'ється їхня сила! (Дани. 3:44)

45 Нехай знають, що ти, Господи, Бог єдиний і славний на всю вселенну!» (Дани. 3:45)

46 Царські слуги, що вкинули їх, не переставали розпалювати печі ропою, смолою, клоччям та хмизом, (Дани. 3:46)

47 так що полум'я піднялось на 49 ліктів поверх печі, (Дани. 3:47)

48 і, вибухнувши, спалило тих халдеїв, що їх сягнуло при печі. (Дани. 3:48)

49 Ангел же Господній зійшов з Азарією та його товаришами в піч, віддалив розпалений вогонь від печі (Дани. 3:49)

50 і вчинив у середині печі так, немов би там повівав вітерець росистий, і вогонь їх зовсім не торкнувся, не завдав їм болю і не скоїв їм ніякої шкоди. (Дани. 3:50)

51 Тоді ті троє, немов одними устами, взяли хвалити, славити й благословляти в печі Бога, промовляючи: (Дани. 3:51)

52 «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і достохвальний і вельми возносимий повіки; благословенно ім'я твоє святе й славне, і вельми достохвальне й возносиме повіки. (Дани. 3:52)

53 Благословен єси у твоїм святім, славнім храмі і вельми хвальний і вельми славний повіки. (Дани. 3:53)

54 Благословен єси на престолі царства твого, і вельми воспіваний і вельми возносимий повіки. (Дани. 3:54)

55 Благословен єси, що взираєш на безодні і возсідаєш на херувимах. (Дани. 3:55)

56 Благословен єси на небесній тверді, і хвальний і прославлений повіки. (Дани. 3:56)

57 Благословіте Господа, усі діла Господні! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:57)

58 Благословіте Господа, ангели Господні! Хваліте й вознесіте його повіки. (Дани. 3:58)

59 Благословіте, небеса, Господа! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:59)

60 Благословіте Господа, усі наднебесні води! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:60)

61 Благословіте Господа, всі сили! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:61)

62 Благословіте Господа, сонце й місяць! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:62)

63 Благословіте Господа, звізди небесні! Хваліте й вознесіте його повіки. (Дани. 3:63)

64 Благословіте Господа, дощі й роси! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:64)

65 Благословіте Господа, всі вітри! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:65)

66 Благословіте Господа, вогонь і спека! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:66)

67 Благословіте Господа, холод і гарячизна! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:67)

68 Благословіте Господа, роси й іней! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:68)

69 Благословіте Господа крига й холоднеча! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:69)

70 Благословіте Господа, льоди й сніги! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:70)

71 Благословіте Господа, дні й ночі! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:71)

72 Благословіте Господа, світло і пітьма! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:72)

73 Благословіте Господа, блискавки й хмари! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:73)

74 Нехай земля благословить Господа! Хай хвалить і благословить його повіки. (Дани. 3:74)

75 Благословіте Господа, пагорби й гори! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:75)

76 Благослови Господа, все що на землі виростає! Хвали й возноси його повіки. (Дани. 3:76)

77 Благословіте Господа, джерела! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:77)

78 Благословіте Господа, моря й ріки! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:78)

79 Благословіте Господа, морські потвори й усе, що кишить у водах! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:79)

80 Благословіте Господа усі небесні птиці! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:80)

81 Благословіте Господа, всі дикі звірі й худоба! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:81)

82 Благословіте Господа, сини людськії! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:82)

83 Благословіте Господа, ізраїльтяни! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:83)

84 Благословіте Господа, священики Господні! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:84)

85 Благословіте Господа, слуги Господні! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:85)

86 Благословіте Господа, духи й душі справедливих! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:86)

87 Благословіте Господа, святі й смиренні серцем! Хваліте й возносіте його повіки. (Дани. 3:87)

88 Благословіте Господа, Ананія, Азарія, Мисаїл! Хваліте й возносіте його повіки, бо він нас визволив із Шеолу і вирятував з руки смерти і спас нас із нутра розпаленої печі, і з-посеред вогню врятував нас. (Дани. 3:88)

89 Хваліте Господа, бо добрий, бо повіки його милосердя. (Дани. 3:89)

90 Благословіте Господа, Бога богів, ви всі богопоклонники! Хваліте його й возносіте, бо повіки його милосердя.» (Дани. 3:90)

91 (24) Тоді цар Навуходоносор здивувався, встав притьмом і заговорив до своїх радників, мовивши: «Чи не трьох мужів ми вкинули в вогонь зв'язаних?» Ті ж у відповідь цареві: «Справді так, царю!» (Дани. 3:91)

92 (25) Знову заговорив він і сказав: «А он я бачу чотирьох мужів незв'язаних, що ходять у вогні, і не видко на них шкоди, а вид четвертого схожий на сина Божого.» (Дани. 3:92)

93 (26) Тоді Навуходоносор приступив до челюстей розжареної вогнем печі й заговорив, кажучи: «Седраху, Мисаху та Авденаго, слуги найвищого Бога! Вийдіть і приступіть сюди!» І вийшли Седрах, Мисах і Авденаго з-посеред вогню. (Дани. 3:93)

94 (27) Сатрапи, правителі, намісники й радники царські зібралися, щоб дивитись на цих мужів, над тілом яких вогонь не мав ніякої сили: волосся в них на голові не обсмалилось, одежа на них не змінилась, і чад вогню їх не торкнувся. (Дани. 3:94)

95 (28) Тоді Навуходоносор заговорив, мовивши: «Благословен Бог Седраха, Мисаха та Авденаго, що послав свого ангела й визволив своїх слуг, які поклались на нього і не послухалися царського наказу, а віддали своє тіло, аби не служити й не поклонятись ніякому іншому богові, крім свого Бога! (Дани. 3:95)

96 (29) Тому від мене дається наказ, щоб кожного, до якого б він народу, плетень чи язика не належав, хто вирече щось зневажливе супроти Бога Седраха, Мисаха й Авденаго, пошматували на кусні, а діла його обернули в руїну, бо нема іншого бога, який би міг так спасати.» (Дани. 3:96)

97 (30) Тоді цар прийняв у велику ласку Седраха, Мисаха й Авденаго в Вавилонськім краю. (Дани. 3:97)

98 (31) Цар Навуходоносор усім народам, племенам і язикам, що живуть по всій землі: «Нехай ваш мир буде великий! (Дани. 3:98)

99 (32) Сподобалось мені оповістити вам про знаки й чудеса, які вчинив надо мною найвищий Бог. (Дани. 3:99)

100 (33) Які ж великі його знаки! Які ж могутні його чуда! Царство його - царство вічне, і влада його - від роду й до роду!» (Дани. 3:100)

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.