Приповісті 25

1 Це теж приповідки Соломона, що їх були переписали мужі Єзекії, царя Юдеї.

2 Слава Божа в таїнстві слова, а царів слава - досліджувати слово.

3 Як неба висота, і як землі глибина, так серце в царів недослідне.

4 Відділи жужель від срібла, і ливар з нього зробить посуд.

5 Усунь лихого з-перед царя, і справедливістю престол його зміцніє.

6 Перед царем не величайся і на місці для вельмож не зупиняйся.

7 Бо ліпше, коли тобі кажуть: “Вийди сюди”, ніж як тебе понизять перед князем, що його бачили твої очі.

8 Судитись не хапайся, бо що будеш наприкінці чинити, коли твій ближній тебе засоромить?

9 Залагодь твою сварку з ближнім, і тайни другого не зраджуй,

10 щоб, як почує хтось, не насміявся з тебе, - і твоя слава не відступить від тебе.

11 Золоті яблучка в оправі срібній, - слово сказане до речі.

12 Як кульчик золотий та щирозлотна прикраса, - так мудрий докоритель для уважного вуха.

13 Що в жнива сніжна прохолоде те вірний посланець тому, хто його посилає: приносить бо відраду душі свого пана.

14 Як хмари й вітер без дощу, отак і чоловік, що хвалиться лжедарами.

15 Довготерплячістю можна правителя переконати; м'який язик ломить і тверду кістку.

16 Знайшов ти мед, їж, скільки потребуєш, та гляди, щоб з переситу не довелося його вертати.

17 Багато не вчащай до дому друга твогс, а то йому набриднеш, і тебе він зненавидить.

18 Що довбня, меч та стріла гостра, - те чоловік, який на ближнього ложно свідчить.

19 Що спорохнілий зуб і нога вивихнута, те саме надія на зрадливого в день нещастя.

20 Як той, хто скидає одіж холодного дня, і як оцет на салітру, - такий той, хто співає пісні зажуреному серцю.

21 Як ворог твій голодний, нагодуй його хлібом, як хоче пити, подай води напитись,

22 бо ти збереш на його голову вугілля гаряче, і Господь заплатить тобі.

23 Північний вітер дощ наганяє, язик потайний - лице сердите.

24 Ліпше сидіти в кутку на покрівлі, ніж із жінкою сварливою в спільній хаті.

25 Як вода холодна людині в спразі, так добра вістка з далекої країни.

26 Як скаламучена криниця, джерело зіпсуте, так праведник, що піддається злому.

27 Воно не добре багато їсти меду, і неславно людям досліджувати власну славу.

28 Що місто збурене й без мурів, те людина, що не панує над собою.

Приповісті 26

1 Як літом сніг, а в жнива дощ, так і дурному почесть не личить.

2 Як пурхне горобець, як ластівка полине, так незаслужене прокляття пройде.

3 Що батіг на кінську спину, уздечка на осла, те на дурного ломака.

4 Не відповідай дурному за його глупотою, щоб і сам ти не став схожий на нього.

5 Відповідай дурному за його глупотою, щоб він у власних очах не був мудрим.

6 Той підтинає собі ноги, п'є гіркоту, хто посилає вісті через дурня.

7 Як ноги в кульгавого теліпаються, так і приповідка в губах дурня.

8 Що камінь прив'язувати до пращі, те саме - дурневі віддавати шану.

9 Що в руці п'яного тернова гілка, те приповідка в устах дурнів.

10 Як той лучник, що ранить усіх перехожих, так і той, хто послуговується дурнем.

11 Як пес повертається до своєї блювотини, так дурень повторює свою дурноту.

12 Ти бачиш чоловіка, що себе за мудрого вважає? На дурня більш надії, ніж на нього.

До цього уривку ще немає нотаток...
Якщо у вас є думки, відеоролик або конспект проповіді з цього уривку - чому б вам не поділитися цим?

Унікальність

  • Сайт notatky.info це щоденник особистих роздумів над Біблією. Це інструмент учнівства та духовної підзвітності.
  • А завдяки ImagePlan це можливість наочно бачити прогрес читання Писання.
  • * Авторські права на переклади Біблії належать їх авторам та(або) видавцям. У цьому некомерційному проекті вони використані в ознайомлювальних цілях.